Коні на волі

Табун коней, яка краса

Яка чудова грація коняча,

На волі, з-під копит – роса

Виблискує рубінами неначе.

Спокійний поступ – шия-тятива,

Пасуться коні, роблять крок за кроком,

Легкий туман їм спини покрива,

Трава духмянить незабутнім соком.

А цей ось, красень, ніби вартовий,

Вслухається, вдивляється у простір,

Щоби табун не турбував чужий

І щоб зненацька не з’явились гості.

Ви лиш погляньте на таку красу,

Вони щасливі і радіють долі,

З трави збивають ранішню росу,

Вони пасуться і вони на волі.

Фарби заходу Сонця, чи Чому коні такі гарні???